Піп Іван Чорногірський — вершина з обсерваторією та хмарами

Піп Іван Чорногірський — одна з найвідоміших і третя за висотою вершина Українських Карпат (2028 м). Її легко впізнати завдяки масивній будівлі обсерваторії, яку часто називають «Білим Слоном» через снігове покриття більшу частину року. Вершина стоїть на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей і є частиною Чорногірського хребта.

Найпопулярніший маршрут до Піп Івана — із села Дземброня або через Шибене (через озеро Марічейка). Підйом хоч і нелегкий, але дуже мальовничий: стежка веде крізь ліси, полонини та скелі, поступово розкриваючи панораму на Горгани, Румунські Карпати та інші вершини. Навіть влітку тут часто буває хмарно й вітряно, тож варто ретельно планувати похід.

Маршрути на Піп Іван Чорногірський

1. Із Дземброні

Найпопулярніший і відносно легкий маршрут. Старт із присілку Дземброня (окраїна села), далі підйом на г. Смотрич, вихід на хребет і траверс до вершини. Загальна довжина — ~10 км в один бік, перепад висот — близько 1200 м. Час у дорозі: 5–6 годин. Нижче ми подали маршрут через гору Смотрич, якщо є більше часу – можете пройтись маршрутом через Дзембронські водоспади та гору Вухатий камінь.

2. Через Шибене та озеро Марічейка

Маршрут складніший, але менш популярний. Вимагає проходження КПП прикордонників (паспорт обов’язковий). Спочатку — дорога до озера Марічейка (~9 км), далі підйом через хребет. Весь маршрут займає 7–8 годин в один бік. Якщо є більше часу, можете зупинитись на ночівлю біля озера Марічейка, а вже зранку продовжити підйом на гору.

Легенди про Піп Іван

Із назвою вершини Піп Іван Чорногірський пов’язано чимало переказів, здогадок і суперечок. Дехто вважає, що це дві різні вершини, хтось – що це альтернативні назви однієї гори. Спробуємо розібратись у найпопулярніших легендах.

Піп, що показував шлях

За однією з версій, назва гори походить від імені священника Івана, який проживав поблизу і показував прочанам шлях до вершини. Раніше на Піп Іван щороку сходились миряни з навколишніх сіл, аби провести ніч на Івана Купала в молитвах. Із вдячності до місцевого «попа», люди почали називати вершину на його честь.

Вітер, що співає

Інша, більш поетична версія, пояснює назву звуками, які видає вершина у вітряну погоду. Пориви вітру, граючись із скелями, створюють характерне “співання”. Місцеві кажуть, що гора ніби «попіває» — звідси й назва «Попіван» (із наголосом на другий склад). Цей варіант поширений серед гуцулів та старожилів.

Темні часи Чорногори

Із самою Чорногорою також пов’язана легенда про опришків. За переказами, Олекса Довбуш — відомий карпатський ватажок, — саме на цих схилах переміг самого чорта, що ніс чорну біду. Від того зла вершини навколо начебто почорніли, й звідси — Чорногора.

Білий Слон: обсерваторія та її привиди

Вершину також часто називають «Білим Слоном» — саме так гуцули охрестили стару польську астрономічну обсерваторію, збудовану тут у 1938 році. По-перше, в сніжну пору вона й справді нагадує слона, що застряг серед гір — масивна, біла, мовчазна. А по-друге, вислів «білий слон» у переносному значенні — це щось вартісне, але даремне. Обсерваторія стала таким символом: грандіозний проект не виправдав витрат і швидко занепав. Тож образ Білого Слона — і романтичний, і дещо іронічний водночас.

Що подивитись поруч

Поруч із Піп Іваном Чорногірським розташовані гора Смотрич, озеро Марічейка та кілька цікавих відгалужень Чорногірського хребта. Якщо ви плануєте кількаденний похід, маршрут можна прокласти не лише класичним хребтом у бік Бребенескула, Несамовитого та Говерли, а й альтернативним — мальовничим шляхом через Дзембронські водоспади, гору Вухатий Камінь та Шпиці. Такий маршрут не лише видовищний, а й дає змогу пройти повз менш людні, але вражаючі карпатські локації, поступово повертаючись на основний хребет Чорногори.

Дякуємо VTravel за чудові кадри — в публікації використано уривок відео з авторською обробкою.